ПАМ’ЯТКА

Останнім часом все більше дітей вивозять в інші країни або регіони з метою використання у важкій нелегальній праці, для роботи у сфері секс-послуг, дитячої порнографії або з метою незаконного всиновлення чи випрошування милостині.

Торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) визнаються злочином.

Торгівля дітьми – купівля-продаж у грошових одиницях або за іншу оплату особи до 18 років з метою незаконного використання.

Основні способи втягнення дітей в торгівлю людьми це:

· пропонування привабливих умов;

· використання примусу або погроз;

· доведення до несвідомого стану в результаті вживання спиртних напоїв, наркотиків, токсинів.

Незаконне використання дитини може мати такі форми:

· Комерційна сексуальна експлуатація дітей.

· Примушування та втягнення дітей у заняття проституцією та дитяча порнографія.

· Експлуатація дитячої праці.

· Втягнення неповнолітніх осіб у злочинну діяльність.

· Усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях.

· Насильницьке донорство.

· Втягнення неповнолітніх у збройні конфлікти.

· Використання і примус до жебрацтва.

         Наслідки для особи, яка стала жертвою торгівлі людьми:

· Фізичні та психологічні травми, у тому числі хвороби та зупинка росту у неповнолітніх.

· Жертви торгівлі людьми часто не мають можливостей для соціального, морального, духовного розвитку.

· Людей, яких примусили працювати у рабстві, часто змушують вживати наркотики, а також вони страждають від насильства.

· Особи, які постраждали від примусового донорства мають проблеми зі здоров’ям.

Як захистити дитину від торгівців людьми?

Треба, щоб дитина була обізнаною у цьому питанні. Але не слід її лякати, щоб страх не затьмарював життя дитини. Потрібно спокійно, розважливо розповідати та інформувати її, націлюючи на власну безпеку, а не на залякування якимись випадками.

Не слід відпускати дитину на прогулянки чи у будь-які заклади з незнайомими або малознайомими людьми.

Дитині бажано запам’ятати свою адресу, телефон, прізвища батьків, знати напам’ять телефони екстрених служб (міліції, рятувальної та пожежної служби, швидкої допомоги).

Слід попереджати дитину, щоб вона нікуди не ходила з незнайомцями і нічого в них не брала, не сідала у чужі автомобілі і не погоджувалась на принадні пропозиції.

Таку роботу з дітьми мають вести  в першу чергу батьки, адже безпека дитини залежить від її захищеності.